Організація методичної роботи в Чернігівському професійному ліцеї залізничного транспорту

Актуальні зміни в змісті сучасної професійно-технічної освіти потребують пошуку нових підходів до моделювання  ефективної системи методичної роботи з педагогічними кадрами. Тому, методична служба Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту ставить перед собою завдання сформувати її на основі принципів: актуальності, системності, комплексності, наступності, діагностичного та наукового підходу, практичної та адресної спрямованості, самореалізації особистості й розвитку творчого потенціалу педагогів.

Для реалізації даних принципів та повноцінного функціонування методичної служби у навчальному закладі розроблено структурно-функціональну модель методичної роботи ліцею.

В процесі усіх форм роботи перевага  надається вирішенню наступних актуальних, для навчального закладу, завдань:

v забезпечення науково-методичного супроводу впровадження інноваційних технологій та інтерактивних методів навчання;

v інформатизації навчально-виховного процесу;

v вивченню й впровадженню передового педагогічного досвіду у практику роботи педагогів ліцею;

v пошук шляхів до модернізації змісту професійної підготовки кваліфікованих робітників;

v організації роботи з обдарованими учнями та розвитку творчих здібностей учнів;

v створенню системи збереження й зміцнення здоров’я учнів;

v системному проведенню моніторингу рівня навчальних досягнень учнів та професійної компетентності педагогічних працівників;

v здійсненню постійного аналізу ефективності проведених методичних заходів.

Запорукою ефективності методичного супроводу навчально-виховного процесу є чітке планування (річне, місячне й перспективне). У плані методичної служби виділено такі основні напрями роботи:

v організаційно-методична робота (складання та затвердження річного плану роботи ліцею, плану засідань педагогічної та методичної ради, роботи «Школи молодого викладача та майстра в/н», «Школи інноваційного педагогічного досвіду», переліку інструктивно-методичних нарад, графіку внутрішньоліцейного контролю, предметних тижнів і декад, атестації та інше);

v вивчення, узагальнення та поширення педагогічного досвіду (складання планів КПК, стажування, роботи атестаційної комісії, координація роботи по підвищенню професійної компетентності педагогів, узагальнення та оформлення матеріалів вивчення педагогічної діяльності);

v інформаційно-методична робота (координація роботи інформаційної служби, поповнення інформацією сайту та блогу методиста ліцею, випуск методичних бюлетенів).

План роботи методичного кабінету передбачає виконання ряду завдань:

v оновлення стендів: «Педагогу на допомогу», «Методичний вісник», «Атестація педагогів», «Організація внутрішньоліцейного контролю», «Поетапна атестація»;

v оформлення картотеки методичної літератури та матеріалів педагогічних видань з питань інновацій в професійно-технічній освіті;

v оформлення постійно діючої виставки методичних та дидактичних матеріалів із періодичної преси;

v оформлення виставки творчих доробок педагогічних працівників;

v випуск методичного вісника про впровадження педагогічних інновацій, передового досвіду у навчальному закладі;

v систематичне проведення засідань «Школи молодого майстра в/н», «Школи передового педагогічного досвіду», методичної ради, інструктивно-методичних нарад;

v висвітлення роботи методичного кабінету навчального закладу у інформаційному віснику та на блозі методиста.

При плануванні роботи  враховуються пропозиції та конкретні методичні запити педагогів.

Зміст планів роботи доповнюється відповідними додатками: циклопрограмами, графіками, схемами, наказами про структуру методичної роботи з педагогічними кадрами та ін.

При методичному кабінеті функціонує методична рада, до складу якої входять заступники директора навчального закладу, методист, керівники методичних об’єднань, творчих груп та бібліотекар. З членів ради обирається секретар, терміном на один рік, на якого покладається ведення документації. Робота методичної ради планується на навчальний рік. До завдань методичної ради входять:

v розгляд і затвердження плану роботи методичного кабінету, а також розгляд планів роботи методичних об’єднань;

v розгляд і затвердження плану педагогічних читань, науково-практичних конференцій, постійно діючих семінарів, інших педагогічних заходів;

v обговорення наслідків вивчення в закладі передового педагогічного досвіду;

v розгляд і рецензування матеріалів, представлених на педагогічні та науково-практичні заходи, виставки;

v обговорення стану методичної роботи та визначення заходів, спрямованих на її поліпшення.

Рада проводить свої засідання 5 разів на рік: 2 рази на семестр і підсумкове – в кінці року. На  засіданнях ради ведеться протокол, де по кожному з розглянутих питань приймається відповідне рішення.

Значна увага приділяється реалізації науково-методичної проблеми навчального закладу. З 2013 року педагогічний колектив працює над проблемою: «Впровадження сучасних технологій навчання як засобу підвищення якості знань і вмінь учнів». При виборі проблеми враховувалися: актуальність теми, співзвучність  із сучасними педагогічними ідеями,  перспективи розвитку регіону. Робота по реалізації проблеми розпочинається із створення робочої групи та розробки алгоритму її реалізації.

На даний час, ми  знаходимося на етапі науково-практичного оволодіння даною проблемою, основна мета якого організувати інтерактивну взаємодію працівників ліцею з роботодавцями, шляхом використання:

v ділових, рольових ігор;

v спільних засідань педагогічної та методичної ради;

v активізації роботи фахової та піклувальної рад;

v методичних тренінгів, брейн – рингів, диспутів;

v засідань круглого чи проблемного столу;

v аукціонів педагогічних ідей;

v проведення майстер-класів на виробництві;

v ділових діалогів, спільного розв’язання проблем.

Особлива увага в методичній роботі приділяється формуванню професійної компетентності педагога, важливим аспектом у цій роботі є вивчення передового педагогічного досвіду викладачів та майстрів в/н. При вивченні досвіду, враховується участь викладача (майстра в/н) у методичній роботі на різних рівнях; його результативність роботи при викладанні того чи іншого предмета, а також факультативних гурткових занять, позакласних заходах; рівень успішності та вихованості його учнів. Надається методична робота з питань, які виникали під час вивчення досвіду. Відповідні матеріали систематизуються та містять узагальнений опис,  який вноситься  до банку  передоваго педагогічного досвіду.

Основним завданням методичної служби, у контексті вдосконалення професійної компетентності педагогів, є організація заходів, спрямованих на розвиток творчого потенціалу педагогів та створення умов для її самостійної та індивідуальної роботи.

Методична служба навчального закладу сприяє професійній адаптації молодих та молодосвідчених педагогів, надає необхідні матеріали й документи, інші відомості, необхідні для здійснення їх діяльності. З цією метою в навчальному закладі створено Школу молодого майстра виробничого навчання. 

Форми занять у Школі молодого майстра виробничого навчання різноманітні, це – лекції, семінари, взаємовідвідування занять, творчі звіти педагогів, методичні виставки.

План роботи школи розробляється методистом та затверджується директором ліцею. Планові засідання, на яких присутні всі молоді фахівці і наставники, проводиться один раз на квартал. Діяльність Школи відображається в такій докуменації:

v банк даних про молодих та малодосвідчених педагогів;

v план роботи Школи;

v протоколи засідань;

v звіти про самоосвіту молодих та малодосвідчених педагогів.

Кожен учасник школи (з числа молодих фахівців) складає індивідуальний план роботи, про виконання якого звітує наприкінці навчального року.

Ще однією з форм підвищення кваліфікації молодих педагогів, які мають стаж роботи до трьох років чи потребують методичної допомоги, є наставництво. Педагог-наставник планує та здійснює заходи з підвищення професійної майстерності із молодими (малодосвідченими) педагогами. Основними напрямами роботи викладача-наставника є:

v консультування молодого спеціаліста щодо організації навчально-виховного процесу;

v взаємовідвідування уроків та позакласних заходів із обов’язковим їх обговоренням та коригуванням діяльності молодого педагога; 

v організація індивідуальних консультацій, на яких здійснюється моделювання та обговорення структури уроків та позаурочних заходів.

Разом з молодим спеціалістом викладач-наставник розробляє та веде відповідну документацію: план вдосконалення професійної компетентності молодого спеціаліста;  план взаємовідвідування уроків; план відвідувань молодим спеціалістом майстер класів, пактикумів тощо; матеріали самоаналізу діяльності молодого педагога.

Останнім часом спостерігається тенденція до впровадження іноваційних технологій у практику методичної роботи. З метою активізації методичного супроводу здійснюється експерементально-дослідницька робота, впорядовуються системи діяльності щодо впроваджння іноваційних технологій ключовими питаннями: проводиться моніторинг професійної компетентності та рівня готовності педагогічних працівників до інноваційної діяльності та створюються творчі групи з  провадження педагогічних іновацій.

Педагоги, які входять до складу творчої групи, розробляють програму експеременту, вивчають нові технології та інновації, а також формулюють та узагальнюють результати експериментально-дослідницької роботи.

Наслідком діяльності творчої групи є створення внутрішньоліцейного експериментально-дослідницького майданчика, який працює над реалізацією проблеми «Впровадження в навчальний процес бінарних уроків».

 У змісті методичної діяльності проводиться моніторинг рівня професійної компетентності педагога (анкети, розробки індивідуальних програм, створення професійного портфоліо). При здійсненні такої аналітичної діагностики варто пам’ятати про індивідуальну методичну діяльність кожного педагога, яка повинна бути спрямована на усвідомлену, цілеспрямовану, планомірну та безперервну роботу щодо вдосконалення його теоретичної та практичної підготовки, необхідної для педагогічної діяльності.

Однією з найважливіших форм методичної роботи є індивідуальна робота над методичною темою (проблемою) та самоосвіта педагогів, а саме:

v опрацювання літератури;

v вивчення та творче застосування досягнень передового педагогічного досвіду;

v аналіз та узагальнення власного досвіду;

v удосконалення практичної підготовки з питань різноманітних завдань навчального характеру;

v проведення семінарів, консультацій, лекцій тощо.

Питома вага застосування цих форм роботи неоднакова. Насамперед індивідуальна робота педагога полягає у опрацюванні літературних джерел:

v аналіз всіх джерел методичної інформації з даної теми, отриманих в процесі курсувої перепідготовки, підвищення кваліфікації, участь в роботі семінарів; 

v вивчення джерел і читання літератури з даної теми; 

v вивчення досвіду педагогів-новаторів, тощо.

Педагог, таким чином, набуває навичок аналізу своєї педагогічної діяльності, навчається прийому науково-дослідницької роботи, набуває вміння оформлення та подання результатів індивідуальної роботи над методичною темою (проблемою). Найкращі результати індивідуальної роботи педагога подаються як матеріали для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, семінарах, педагогічних читаннях, науково-практичних конференціях, а в окремих випадках можуть стати основою для виступу педагогів. Таким чином, індивідуальна робота над науково-методичною темою (проблемою) стає вагомим фактором,  спрямованим на вдосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Одним із важливих завдань методичної роботи є надання допомоги педагогам в удосконаленні їх навичок щодо раціональної організації самостійної роботи у здобутті нових і поглибленні набутих знань. Така допомога має озброїти педагогів:

v знаннями самостійної роботи над літературою;

v вмінням писати статті, методичні розробки;

v володінням методикою проведення нескладної експериментальної роботи;

v здатністю аналізувати власний, а також вивчати досвід кращих педагогів.

Аналітичний підхід педагога до своєї діяльності, вміння самостійно оцінювати результати праці спонукають до постійного поповнення знань, необхідних педагогу. Саме тому велика роль у підвищенні кваліфікації належить самоосвіті педагога.

Варто відзначити, що уся система методичної роботи повинна бути спрямована на вдосконалення професійної компетентності педагога, адже це одне з найважливіших завдань методичної служби в системі педагогічної освіти.