понедельник, 29 октября 2018 г.

Діяльність майстра виробничого навчання


1. Навчальна робота з професійно— практичної підготовки:

проведення уроків виробничого навчання в навчально-виробничих майстернях, в лабораторіях, на полігонах, навчальних дільницях;
проведення виробничої практики на підприємствах де проходять практику учні.
2. Підготовка до проведення уроків виробничого навчання та виробничої практики (цей та наступні види діяльності виконується майстром виробничого навчання в дні теоретичних занять закріпленої групи):
підготовка матеріально-технічної бази для забезпечення поточних занять (устаткування, оснастки, заготовок, матеріалів, інструментів, еталонних зразків, навчально-технологічної документації);
аналіз навчальних планів та програм професійно-практичної підготовки на предмет дублювання навчального матеріалу в інтегрованих професіях;
розробка плануючої документації (переліку навчально-виробничих робіт учнів групи у відповідності до стандарту та програми виробничого навчання, робоча навчальна програма, тематичний план, зведено-тематичний план професійної та професійно-теоретичної підготовки, поурочно-тематичний план з професійної підготовки, планів-уроків професійної підготовки, графіки переміщення учнів по робочим місцям на підприємстві, контрольні завдання з тематичних атестацій)
Основна плануюча документація з виробничого навчання
Навчальний план — це документ, що визначає освітній рівень випускника, цілі навчання, перелік обов'язкових навчальних предметів, механізм міжпредметних зв'язків, форми, періодичність, терміни контролю знань, умінь та навичок учнів, їх кваліфікаційної атестації, вимоги до основних обов'язкових засобів навчання та плановий рівень кваліфікації випускника.
Навчальна програма з виробничого навчання — це документ, що визначає зміст професійних знань, умінь та навичок та способи і методи їх формування; розробляється фахівцем, що викладає курс, на основі типової з урахуванням змін у відповідній галузі виробництва та сфері послуг і погоджується із замовниками робітничих кадрів.
Поурочно-тематичний план складається педагогом у відповідності до навчальних програм, розглядається на засіданнях відповідної методичної комісії, затверджується заступником директора і є документом багаторазового використання.
Перелік навчально-виробничих робіт з професії визначає роботи, які виконують учні з метою оволодіння професійними знаннями, уміннями та навичками, що передбачені програмою виробничого навчання; складається на семестр майстром в/н під керівництвом старшого майстра, обговорюється методичними комісіями та затверджується заступником директора з НВР.
План уроку є обов'язковим особистим документом, складається в довільній формі і має на меті забезпечити педагогу найбільш ефективне проведення уроку. За умови проведення уроків у паралельних групах з однієї й тієї ж теми майстер складає один план уроку з урахуванням особливостей проведення уроку в тій чи іншій групі.
Розклад занять складається під керівництвом заступника директора і затверджується не пізніше як за тиждень до початку навчання.
Журнал виробничого навчання є основним документом фінансової звітності, який передбачає записи про дату і зміст проведення занять (робіт), час, витрачений на кожну тему (робочу), поточну, проміжну і підсумкову успішність учнів, відсутність учнів па заняттях
Готуючись до уроку виробничого навчання, майстер повинен:
Проаналізувати підсумки попередніх занять, уточнити зміст, тему та ціль наступного уроку;
Визначити структуру уроку і час який відводиться на кожний його елемент;
Визначити технічну й методичну літературу, а також матеріали з попереднього досвіду робіт;
Визначити навчально-виробничу роботу, яку учні будуть виконувати на уроці;
Визначити способи і методичні заходи проведення уроків;
Встановити типові помилки, які допускають учні під час вправ, знайти засоби їх запобігання;
Скласти план уроку та конспект вступного інструктажу (за необхідністю);
Перевірити справність обладнання, інструментів і приладів;
Підготувати до уроку матеріали, заготовки, навчальну та технічну документацію, наочні посібники;
Підготуватися до показу трудових прийомів на уроках;
Зміст і порядок підготовки майстра до уроку залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу групи.
Методика й організація виробничого навчання кардинально залежить від мети цього навчання на відповідному періоді (етапі). Це дуже важливе методичне положення, яким завжди повинний керуватися майстер. Мета навчання, тобто те, чого потрібно досягти, визначає зміст, і форми, і методи, і засоби навчання.
В залежності від специфіки досліджуваного матеріалу, мети навчання, особливостей організації уроку, досвіду майстра структура інструктажу може змінюватися, однак усі переховані елементи в будь-якому випадку в ньому зберігаються.
Тут успіх багато в чому залежить від правильного підбору й формулювання питань і самої процедури опитування. Питання варто фіксувати в плані уроку.
Мета опитування учнів при проведенні вступного інструктажу не тільки в тім, щоб перевірити знання учнів (хоча це теж важливо), скільки в забезпеченні здатності застосувати ці знання на практиці, закріпити теорію й практику. Тому питання для такого поєднання повинні мати суто практичну спрямованість.
При формулюванні питань варто мати на увазі те, що для відповіді на питання необхідно не тільки пригадування, але й активне мислення учнів. Такі «продуктивні» питання звичайно починаються словами «Чому», «Поясніть», «Порівняйте й зробіть висновок», «Обґрунтуйте» і т.п. Звичайно, питома вага таких питань повинна наростати поступово в міру нагромадження учнями досвіду й знань.
На уроках, де учні будуть виконувати роботи комплексного характеру, питання, що спонукають активну розумову діяльність учнів, мають особливе значення, тому що і зміст матеріалу уроку і рівень підготовленості учнів дозволяють активізувати мислення учнів.
Важливо не тільки активізувати мислення учнів, але і зовні активізувати групу на цьому початковому етапі проведення вступного інструктажу. Способи такої зовнішньої активізації учнів можуть бути різними.
Найбільш ефективні з них наступні:
Постановка питання всій групі, а потім, після невеликої паузи, викликати для відповіді визначеного учня;
Пропозиція відповісти на запитання за бажанням;
Залучення в бесіду всіх учнів з обліком їх сильних і слабких сторін;
Варіювання питань по складності в залежності від підготовленості різних учнів;
Звертання до учнів із пропозицією подумати, оцінити відповідь товариша, виправити помилку у відповіді, висловити свою думку.
Основу вступного інструктажу складає пояснення і показ прийомів, способів виконання навчально-виробничих завдань - при вивченні операцій і робіт технологічної послідовності обробки і виробів, та виконання майбутньої роботи - при виконанні робіт комплексного характеру. Головне завдання майстра на цьому найважливішому етапі вступного інструктування - закласти у свідомості учнів міцну основу для успішного виконання майбутніх вправ чи самостійної роботи.
Досвідчений майстер завжди знає, у чому найчастіше виникають труднощі в учнів, які типові помилки вони звичайно, допускають і процес вступного інструктування будує з позиції попередження цих помилок і труднощів.
Велика виховна роль особистого прикладу майстра, насамперед прикладу високої професійної майстерності, в організації власної праці. Якщо в майстра немає плану уроку, якщо він безладно переходить від одного питання інструктажу до Іншого, якщо на його робочому місці інструменти й документація розміщується безладно, він ніколи не виховає організованого працівника, не доможеться порядку в групі. З рішенням виховних задач тісно зв'язаний стиль діяльності майстра, обстановка проведення вступного інструктажу, педагогічний такт майстра, характер його взаємин з учнями, загальний морально-психологічний клімат, створений майстром на уроці.
Важливий структурний елемент вступного інструктажу - закріплення, перевірка та засвоєння учнями навчального матеріалу. Методика й організація проведення цієї частини інструктажу визначається головною метою вступного інструктування - підготувати учнів до успішного виконання інструктажу здійснюється звичайно, у формі опитування учнів.
Майстер може виробити й індивідуальний стиль діяльності тільки при умові, якщо гарно знає слабкі та сильні сторони своєї особистості і вміє опиратися на сильні сторони, розвиваючи їх. Самовдосконалення дає позитивні результати тільки у зв'язку з творчим використанням досвіду других майстрів. При цьому важливо перейняти не сам досвід у чистому вигляді, а основну педагогічну сутність. План уроку виробничого навчання може бути складений за формою, яка знаходиться тут.
3. Виховна робота в позаурочний час:
вивчення контингенту;
складення перспективного плану виховної роботи навчальної групи на весь період навчання, на навчальний рік, півріччя, місяць;
проведення лінійок та виховних годин в групі;
допомога активу групи в організації самоврядування;
проведення бесід з учнями;
підготовка та проведення групових та батьківських зборів;
участь в проведенні виховних заходів навчального закладу:
відвідування учнів дома та в гуртожитку;
організація учнів на участь в виставках, конкурсах;
різностороння робота з учнями в гуртожитку.
4. Методична робота:
підготовка інструкційно-технологічної документації, дидактичного матеріалу, методичних розробок навчальних тем за програмою виробничого навчання, комплексних контрольних завдань з професії, опис власного досвіду роботи, інше для розгляду на засіданнях методичної комісії та використання їх в педагогічній практиці іншими педагогами;
вивчення стандартів, законодавчих документів в профтехосвіті, навчально-методичної літератури з професії, педагогіки, психології, методик, передового педагогічного і професійного досвіду, науковій організації праці майстра виробничого навчання, сучасних комп'ютерних технологій (самоосвіта, курсова підготовка, стажування на передових підприємствах, відвідування уроків досвідчених педагогів, ін.)
5. Організаційна робота:
участь в роботі педагогічної ради, методичної комісії та секції, інструкційно-методичних нарад, педагогічних читаннях, семінарах практикумах. "Школі педагогічної майстерності", "Майстер класів", обласних семінарах:
відвідування відкритих уроків;
профорієнтаційна робота;
участь в проведенні заходів навчального закладу, працевлаштування випускників.
6. Інша робота:
Всі види трудової діяльності які передбачають підготовку та заповнення відповідної плануючої, облікової, звітної документації.