Навчально-методичне
забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних
закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та
навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті
Міністерства (www.mon.gov.ua).
Дозволяється
використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в
попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах.
Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то
педагог вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує
його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації
Міністерства щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових
дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на
сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних
збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
Суттєвих
змін зазнали програми 5-9 класів. Для 10-11класів чинними залишаються діючі
програми, які також використовуються у професійно-технічних навчальних
закладах.
Відповідно
до наказу МОН України від 08.05.2015 № 518 змінено назву предмета
"Світова література" на "Зарубіжна література".
Українська мова
У
2015-2016 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься
за програмами, затвердженими наказом Міністерства
від 28.10.2010 № 1021.
Фронтально
оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ і письмовий твір,
мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці журналу «Зміст
уроку».
Індивідуально оцінюються говоріння
(діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос. Для цих видів
діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати
на сторінці журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видів мовленнєвої діяльності (усний
переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку без дати й
ураховують у найближчу тематичну. Повторне оцінювання чотирьох видів
мовленнєвої діяльності не проводять.
Перевірка мовних знань і
вмінь
здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (на виконання їх
відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що
вивчається. Решта часу контрольного уроку
може бути використано на
виконання завдань з аудіювання, читання мовчки.
Тематичну оцінку виставляють на
підставі поточних оцінок з урахуванням контрольних робіт, а за семестр - на
основі тематичного оцінювання.
Фронтальні види
контрольних робіт
(рівень стандарту)
Форми контролю
|
||
Перевірка мовної теми*
|
8
|
|
Письмо:
переказ
|
4
|
|
твір
|
2
|
|
Правопис:
диктант**
|
4
|
* Основною формою перевірки мовної теми,
аудіювання і читання мовчки є тестові завдання.
** Основною формою перевірки орфографічної й пунктуаційної
грамотності є контрольний текстовий диктант.
У таблицях
зазначено мінімальну кількість фронтальних видів контрольних робіт,
викладач на власний розсуд має право збільшувати цю кількість, залежно від
рівня підготовленості класу, здібностей конкретних учнів, умов роботи тощо.
Оцінка за контрольний твір з
української мови та переказ є середнім
арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в колонці з датою
написання роботи (надпис у колонці «Твір»,
«Переказ» не робиться).
Учні повинні мати один робочий
зошит і окремий - для контрольних робіт.
Ведення зошитів оцінюється від 1
до 12 балів щомісяця протягом семестру і вважається поточною оцінкою. Під час
перевірки зошитів ураховується наявність різних видів робіт, грамотність,
охайність, уміння правильно оформити роботи.
Під час підготовки викладачів до
уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України», газету
«Українська мова та література».
Українська література
Вивчення української літератури продовжується за
програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021.
Офіційний веб-cайт Міністерства освіти і
науки України за таким посиланням: http://goo.gl/k3iJTu. З
метою рівномірного розподілу навантаження учнів протягом навчального року
подаємо рекомендовану кількість видів контролю з української літератури.
Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для
проведення. викладач-словесник на власний розсуд може збільшити кількість видів
контролю відповідно до рівня підготовки учнів, особливостей групи тощо.
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Рівень стандарту,
|
||||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання
інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
3
1
2
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
2
(у+п)
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У
кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення:
одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. Умовне
позначення у таблиці – (у + п).
Оцінку
за ведення зошита з української літератури виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць
і враховують як поточну до найближчої тематичної. Під час оцінювання зошита з
літератури слід ураховувати наявність
різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність; уміння
правильно оформлювати роботи (дотримання вимог
орфографічного режиму).
Оцінка за контрольний твір з української
літератури є середнім арифметичним за зміст і грамотність, яку виставляють в
колонці з датою написання роботи, надпис у журнальній колонці «Твір» не
робиться.
Оцінку
за читання напам’ять поетичних або прозових творів з української літератури виставляють у
колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки викладачів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Дивослово», «Українська мова і
література в школі», «Українська мова і література в школах України»,
«Українська література в
загальноосвітній школі», газету «Українська мова та література».
Зарубіжна
література
У 2015-2016
навчальному році вивчення зарубіжної
літератури відбуватиметься за програмами, затвердженими наказом
Міністерства від 28.10.2010 №1021 (офіційний сайт МОН -
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542).
Уявлення
учнів ПТНЗ про літературний процес будуть поглиблені у процесі текстуального
вивчення шедеврів світової літератури («Божественна комедія» Данте, «Фауст»
Й.В. Ґете», «Гамлет» В. Шекспіра, соціально-психологічних і філософських
романів та п’єс XIX-XX ст., творів
модернізму і постмодернізму).
Викладання
зарубіжної літератури в навчальних
закладах передбачає врахування міжпредметних зв’язків (особливо із
українською літературою, історією України тощо), формування цілісної системи
знань і уявлень про літературу як вид мистецтва і скарбницю гуманістичних
цінностей, розвиток особистості учня як суб’єкта активної читацької діяльності,
а також формування духовного світу громадянина України.
Вивчення
зарубіжної літератури сприяє не тільки прилученню учнів до читання художньої
літератури, а й формуванню комунікативної компетентності. Викладання
зарубіжної літератури в навчальних закладах України здійснюється українською
мовою. Твори зарубіжних письменників в курсі зарубіжної літератури
вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе
залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні
(англійською, німецькою, французькою, польською тощо). За наявності необхідних
умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами
оригіналів. У такому разі предмет «Зарубіжна література» виконує додаткову
функцію вдосконалення володіння учнями іноземними та іншими мовами.
Педагог має спрямувати учнів на пошук потрібної
книжки (в бібліотеці, в Інтернет-мережі тощо), на самостійне читання творів і в
колі друзів, батьків (сімейне читання), на формування власної думки та творчий
діалог щодо цікавої книжки.
З
метою систематизації та упорядкування навантаження учнів протягом навчального
року подаємо рекомендовану кількість видів контролю у процесі вивчення літератури. Поданий у таблиці розподіл годин
є мінімальним і обов’язковим для проведення. Викладач на власний розсуд
може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовки учнів,
особливостей групи тощо.
Семестри
|
І
|
ІІ
|
І
|
ІІ
|
Рівні
|
Рівень
стандарту
|
|||
Контрольні роботи
у формі:
контрольного класного твору;
виконання інших завдань (тестів, відповідей на запитання тощо)
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
2
1
1
|
Уроки розвитку мовлення*
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
2
у+п
|
Уроки позакласного читання
|
1
|
1
|
1
|
1
|
Перевірка зошитів
|
4
|
5
|
4
|
5
|
У
кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення:
одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – писемного. Умовне позначення
у таблиці – (у + п).
Під час оцінювання зошита із зарубіжної літератури слід ураховувати
наявність різних видів робіт; грамотність (якість виконання робіт); охайність;
уміння правильно оформлювати роботи (дотримання вимог до оформлення
орфографічного режиму).
Оцінку за ведення зошита із зарубіжної
літератури виставляють окремою колонкою в журналі раз на місяць і
враховують як поточну до найближчої тематичної.
Оцінка
за контрольний твір із зарубіжної літератури є середнім арифметичним за зміст і
грамотність, яку виставляють в колонці з датою написання роботи, надпис у
журнальній колонці «Твір» не робиться.
Оцінку
за читання напам’ять поетичних або прозових творів із зарубіжної літератури виставляють у колонку без дати з надписом «Напам’ять».
Під час підготовки викладачів
до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання: журнали «Всесвітня література в школах
України», «Зарубіжна література в школах
України», газету «Світова література».
Іноземні
мови
Вивчення іноземних мов у
2015-2016 навчальному році буде здійснюватись за програмою «Навчальні програми
з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл
із поглибленим вивченням іноземних мов, 10-11 класи», Київ, 2010;
Навчальні програми не
встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках
навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом
тематичного та семестрового контролю.
Програми з іноземних мов мають
наскрізний характер та представлені в єдиній системі, у діяльнісній
термінології з чітко вираженою кореляцією
Докладніше на офіційному веб-сайті МОН України за
покликанням: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1421144886/1428333274/
З огляду на те, що стратегічні
документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські
рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними
положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev.
Під час підготовки викладачів до
уроків радимо використовувати періодичне фахове видання: журнал «Іноземні мови
в школах України».
Історія
У 2015/2016 навчальному році використовуються програми 2010 року зі
змінами, внесеними у 2014 році та розміщеними на сайті Міністерства.
Академічний рівень та рівень стандарту: програми «Історія України. 10-11
класи.».
Для
вивчення всесвітньої історії чинними є програми «Всесвітня історія. 10 - 11
класи (рівень стандарту/академічний рівень)» (К.: Поліграфкнига, 2010).
Програми
розміщені на офіційному web-cайті Міністерства освіти і науки України за таким
посиланням:
Важливим
є використання в навчанні учнів картографічних посібників: атласів, контурних
карт, настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних
подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої
історичної події.
Велику
роль відіграє позаурочна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Перевагою при
вивченні місцевої історії є можливість
побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Робота в
музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити
учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумаченню
та визначенню їх місця у більш широкому історичному контексті.
Правознавство
Суттєвих доповнень зазнала
програма, що вийшла друком у 2010 році (К.: Поліграфкнига, 2010).
Суспільно-політичні
події в Україні та прискорення курсу на євроінтеграцію в рамках виконання
заходів, передбачених Угодою про Асоціацію між Україною, з одного боку, та
Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми
державами-членами, з іншого, зумовлюють зміни в законодавстві України.
Викладачі
повинні під час підготовки уроків з тем, що присвячені галузевому регулюванню
суспільних відносин, враховувати цілі та напрями модернізації Української держави
відповідно до Указу Президента України від 12 січня 2015 р. № 5/2015 «Про
Стратегію сталого розвитку «Україна – 2020», Програми діяльності Кабінету
Міністрів України, схваленої Постановою Верховної Ради України від 11 грудня
2014 р. № 26-VIII, Угоди про створення Коаліції депутатських фракцій у
Верховній Раді України VIII скликання. У перерахованих програмно-цільових
документах передбачаються покрокові заходи щодо модернізації правової системи
України із визначенням конкретних строків їх виконання. Законодавча діяльність
Верховної Ради України безпосередньо пов’язана із закладеними орієнтирами
нормотворчих оновлень суспільного життя України.
Відповідно
до Указів Президента України № 119/2015 від 03.03.2015 р. та 190/2015 від 31.03
2015 року було утворено Конституційну Комісію з метою напрацювання узгоджених
пропозицій щодо змін до Конституції України та затверджено склад Конституційної
Комісії.
Важливо
акцентувати увагу на проголошений курс децентралізації влади, що передбачає розширення повноважень
органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади щодо
прийняття індивідуальних рішень за зверненнями громадян та юридичних осіб.
Результатом таких заходів має стати оновлення законодавства України про
територіальний устрій, місцеве самоврядування, місцеві державні адміністрації,
Бюджетний та Податковий кодекси тощо.
За
період 2014-2015 навчального року відбулись такі зміни у законодавстві України:
прийнято Закони України (у тому числі у новій редакції) «Про вищу освіту»
(№ 1556-VII від 01.07.2014 р.), «Про санкції» (№ 1644 VII від
14.08.2014 р.), «Про очищення влади» (№ 1682-VII від 16.09.2014 р.), «Про
прокуратуру» (№ 1697-VII від 14.10.2014 р.), «Про Національне антикорупційне
бюро України» (№ 1698-VII від 14.10.2014 р.), «Про запобігання корупції» (№
1700-VII від 14.10.2014 р.), «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо
переміщених осіб» (№ 1706-VII від 20.10.2014 р.), «Про пробацію» (№ 160-VIII
від 05.02.2015 р.), «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (№
157-VIII від 05.02.2015 р.), «Про забезпечення права на справедливий суд» (№
192-VIII від 12.02.2015 р.).
Також
було внесено зміни до Кримінального кодексу України (щодо
невідворотності покарання за окремі злочини проти основ національної безпеки,
громадської безпеки та корупційні злочини; щодо
посилення відповідальності за окремі військові злочини),
Кримінального процесуального кодексу України (щодо особливого
режиму досудового розслідування в умовах воєнного, надзвичайного стану або у
районі проведення антитерористичної операції),
Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин), Податкового
кодексу України. Викладачу необхідно відслідковувати зміни в законодавстві
України в частині військової служби, мобілізації військовозобов’язаних, а також
інших питань, пов’язаних із проведенням
антитерористичної операції.
За викладачем залишається право визначати
послідовність викладання тих чи інших тем.
Географія
Для ефективного процесу навчання
необхідною умовою є використання підручника, атласів та географічних карт
(стінних, електронних, контурних тощо). Необхідну інформацію для практичних
робіт, досліджень, навчальних проектів можна отримати за картографічними, енциклопедичними
джерелами та використовуючи Інтернет-ресурси: https://geografica.net.ua/; http://mugachova.blogspot.com;
https://sites.google.com/site;http://geographer.com.ua/ тощо.
Чинними залишаються
програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи Географія. Економіка.
Рівень стандарту.– Київ, 2010.
Суттєву допомогу для
підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії
викладачам надають періодичні фахові видання: «Географія та економіка в рідній
школі», газета «Краєзнавство. Географія. Туризм».
Математика
У 2015/2016 навчальному році
чинними залишаються програми 2010 року та методичні рекомендації щодо
викладання предмета попередніх років. Під
час підготовки викладачів до уроків радимо використовувати періодичні фахові
видання: «Математика в рідній школі», «Математика», «Математика в школах
України».
Інформатика
Зазначаємо, що викладач має право
коригувати послідовність вивчення тем, визначених у навчальній програмі на свій
розсуд.
У зв’язку з активним
використанням ресурсів мережі Інтернет у навчально-виховному процесі постає
нагальна потреба захисту учнів від інформації, яка несе загрозу їх
морально-психічному здоров’ю. Під час проведення уроків і позаурочних заходів з
використанням мережі Інтернет потрібно не допускати можливості доступу учнів до
сайтів, що містять жорстоку і аморальну інформацію. Рекомендуємо користуватися
безкоштовними фільтрами та брандмауерами (з підтвердженням їх належності до
комп’ютерних програм вільного використання) або тими, які доступні для
навчального закладу та забезпечують відповідний рівень захисту. Знайти
інформацію про безпечний Інтернет можна на сайті www.google.com/intl/uk/goodtoknow//.
Рекомендуємо
популяризувати серед учнів конкурси, пов'язані з розробкою та підтримкою
вільних програм (Google Code-In, Google Summer of Code тощо), якщо це не
вимагає фінансових витрат від навчального закладу, вчителя або учня та
відбувається в рамках чинних Державних санітарних правил та норм «Влаштування і обладнання
кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах
та режим праці учнів на персональних комп'ютерах».
У
процесі проведення уроків з інформатики слід приділяти увагу патріотичному
вихованню учнів, розкривати досягнення вітчизняної науки, українських вчених у
розробленні обчислювальної техніки і фундаментальних основ кібернетики та
інформатики.
Перед початком навчального року
викладач інформатики повинен ознайомитись та використовувати у своїй діяльності
Інструктивно-методичні матеріали «Безпечне проведення навчальних занять у
кабінетах інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій
загальноосвітніх навчальних закладів», що містяться в листі МОН від 17.07.2013
№ 1/9-497 «Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань
створення безпечних умов для роботи в кабінетах інформатики та
інформаційно-комунікаційних технологій загальноосвітніх навчальних закладів».
Зазначаємо про неприпустимість
зобов’язувати до використання програмного забезпечення для вивчення
інформатики, що є платформно залежним або платним для навчального закладу,
викладача чи учня. Викладач має право вибору конкретних програмних
засобів. По можливості слід заохочувати використання вільного програмного
забезпечення, зокрема офісного пакету ”ООо4kids”, що містить необхідний мінімум
засобів для роботи, а також доступний учням україномовний інтерфейс, офісного
пакету LibreOffice та ін.
Під
час підготовки до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання:
«Комп’ютер в школі та сім’ї», «Інформатика
та інформаційні технології в навчальних закладах», «Інформатика в
школі».
Фізика
У 2015-2016 навчальному
році викладання предмета здійснюється за програмами попередніх років. Слід
звернути увагу на те, що перехід від знаннєвої парадигми навчання до навчання,
заснованого на компетентностях, не означає протиставлення знань і
компетентностей. Компетентність включає в себе знання й уміння, але не як
формальну суму, а як інтегровану здатність застосовувати ці знання й уміння не
тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.
Для формування предметної
й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики треба
використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки
яким забезпечується
мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток
інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової
діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.
Предметна компетентність
як особистісна характеристика учня передбачає реалізацію системи вимог, якими є
предметні компетенції:
знати і розуміти основи фізичного
тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули,
рівняння) для опису й пояснення основних фізичних властивостей та явищ
довкілля, засад сучасного виробництва,
техніки і технологій;
уміти застосовувати
методи наукового пізнання і мати навички проведення дослідів,
вимірювань, опрацьовувати дані (обчислення, побудова графіків), розв’язувати
фізичні задачі; використовувати набуті знання в повсякденній практичній
діяльності;
виявляти ставлення й
оцінювати історичний
характер знань з фізики, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування
досягнень фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій,
раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на
навколишнє природне середовище й організм людини.
Одним із ефективних засобів
формування компетентностей є проектна діяльність. Виконання навчальних проектів
передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на
отримання самостійних результатів, під керівництвом учителя. У процесі вивчення
того чи іншого розділу фізики окремі учні або групи учнів упродовж певного часу
(наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні проекти. Викладач
здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів,
допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних
прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих
навчально-пізнавальних задач. Форму подання проекту учень обирає самостійно,
або разом із викладачем. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснює
захист свого навчального проекту. Захист навчальних проектів, обговорення й
узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених
заняттях. Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за
самостійно виконане учнем завдання. Кількість таких оцінювань може бути
довільною.
Розв’язування фізичних задач – ще
один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з
фізики. Треба підкреслити, що в умовах особистісно орієнтованого
навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би
пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої
діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За
вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов
життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих
ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних
розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища; застосовувати фізичні
моделі, дослідницькі стратегії; демонструвати рівень сформованості
інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати), а також демонструвати
готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях; встановлювати зв’язок
між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; виявляти дослідницькі
уміння; оцінювати свої дії і рішення тощо.
Упровадження компетентнісного
підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання
навчальних досягнень учнів. Контрольно-оцінна діяльність викладача,
наразі трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і
навичок у бік оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів
застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній
діяльності.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках
педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі»
(видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група
«Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для
допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань» тощо.
У нагоді викладачам стануть такі
інформаційні ресурси:
Хімія
У програму введено нову рубрику «Навчальні
проекти», у якій наведено орієнтовні теми проектів. Викладач та учні можуть
пропонувати власні теми.
Метод проектів, орієнтований на
творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під
керівництвом учителя, відіграє активну роль у формуванні ключових
компетентностей учня, оскільки потребує
самостійного здобуття знань, придбання умінь у виконанні практичних дій.
Учень(учениця) має обрати одну із запропонованих
тем і виконати протягом навчального року щонайменше один проект самостійно або
у групі учнів. Зважаючи на те, що усі теми проектів мають міжпредметний
характер, головним стає уміння пов’язати набуті в різних курсах знання і
застосувати їх на практиці.
Перед початком проектної
роботи, для її ефективної організації, слід пояснити учням алгоритм його
виконання: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти
інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо.
Форма представлення (презентація) результатів проекту може бути різною: як у
друкованому або мультимедійному вигляді, так і у вигляді вистав (вечорів),
уроків-конференцій.
Оцінювання навчальних
проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання
чи особистий внесок у груповий
проект або за повноту розкриття теми
дослідження й презентацію
індивідуального проекту:
бали
низького рівня учень( учениця) отримує у разі подання роботи (або частини
роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також
без висновків за його результатами;
бали середнього рівня - за фрагментарну участь
у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;
бали
достатнього рівня - за правильне
виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому
обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;
бали
високого рівня - за дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням
роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання
своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі
в аналізі результатів і формулюванні висновків.
Захисту проектів можна
присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому
разі в журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів
навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики. У випадку
виконання навчального проекту на уроці у журналі робиться запис «Навчальний
проект» із зазначенням його теми.
Такі форми навчання хімії
є найбільш ефективною. Її запровадження передбачає організацію пізнавальної
діяльності учнів як на уроці так і в позаурочний час. Це вимагає додаткової
роботи викладача: інструктажу учнів щодо виконання теоретичної роботи чи
хімічних дослідів, організації й поетапного контролю виконання проекту.
Матеріали для підготовки
уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у
журналах «Біологія і хімія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»),
«Хімія. Шкільний світ», «Хімія» (видавнича група «Основа»), у
науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Хімія для допитливих»,
«Країна знань» тощо.
БІОЛОГІЯ
У 2015-2016 навчальному році викладання предмета здійснюється за програмами попередніх років. – Програми для профільного навчання
учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний
рівень, профільний рівень. – Тернопіль: Мандрівець, 2011. – 128 с..
Кількість годин,
передбачених програмами для вивчення тем або розділів, є орієнтовною і може
бути змінена вчителем.
Навчальні програми передбачають проведення екскурсій. Викладач має право
самостійно обирати час їх проведення, використовуючи для цього резервні години
або години навчальної практики.
Упровадження
компетентнісного підходу зумовлює використання
завдань, виконуючи які, учні зможуть набути умінь самостійного вивчення
природи, навчитись застосовувати знання у нетипових ситуаціях, розв’язувати
завдання, що пов’язані з власною життєдіяльністю, навчитись формулювати оцінні
судження, виявляти ставлення до тваринного світу та живої природи.
Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено
на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Біологія і хімія в
рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Біологія. Шкільний світ»,
«Біологія» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для
школярів – «Колосок», «Біологія для допитливих», «Юний натураліст», «Країна
знань» тощо.
Фізична культура
Години
з фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого
навантаження учнів.
При
складанні календарного планування на навчальний рік слід враховувати місцеві
кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу тощо.
У
2015/2016 навчальному році вивчення фізичної культури у ПТНЗ здійснюватиметься
за навчальною програмою, рекомендованою Міністерством освіти і науки України (Лист
№1/12-6294 від 05.08.2013): «Навчальна
програма з фізичної культури для професійно-технічних навчальних закладів» -
Київ, 2013. Автори-упорядники: В.О.
Павленко, Л.Ф. Духовний, С.О.
Єфремова, О.Х. Неткал,
В.С. Хрін, С.В. Атрощенко.)
Предмет «фізична культура» є обов’язковим в кількості
трьох годин на тиждень під час теоретичного навчання. Кількість годин,
відведених на предмет, залежить від кількості тижнів теоретичного навчання.(Лист МОН України №
1/9 – 394 від 17.08.2015).
Організація
навчально-виховного процесу
Управління
навчально-виховним процесом із фізичної культури та позаурочною
фізкультурно-оздоровчою роботою в загальноосвітніх навчальних закладах
відбувається відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від
02.08.2005 № 458 «Про затвердження Положення про організацію фізичного
виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і
професійно-технічних навчальних закладах України».
Заняття з фізичної культури і спорту в
навчальних закладах проводяться викладачем фізичної культури або особою, яка
має спеціальну освіту та кваліфікацію: тренер, керівник гуртка, групи,
спортивної секції тощо (далі – фахівець з фізичної культури і спорту).
Вивчення
предмета в професійно-технічних навчальних закладах здійснюється окремо для
дівчат і юнаків. Поділ груп на підгрупи дівчат і юнаків під час
вивчення предмета в навчальних закладах здійснюється згідно з наказом
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 (додаток 2).
До занять з фізичної культури і спорту допускаються учні, які пройшли
обов'язковий медичний профілактичний огляд відповідно до Положення про
медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони
здоров'я України та Міністерства освіти і науки України від 20.07.2009 №
518/674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17.08.2009 за №
772/16788, не мають протипоказань щодо стану здоров'я, у яких визначені рівень
фізичного розвитку і група для занять фізичною культурою.
На уроках з фізичної культури повинні бути присутніми учні незалежно від рівня фізичного розвитку і
групи для занять фізичною культурою, а також тимчасово звільнені від занять.
Допустиме навантаження на уроці для тих учнів, які за станом здоров'я
належать до підготовчої та спеціальної груп і відвідують уроки фізичної
культури, встановлює вчитель.
Програма характеризується спрямованістю на
реалізацію принципу
варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до
віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного
забезпечення навчального процесу (спортивний
зал, спортивні майданчики, стадіон, басейн тощо та обладнання),
кадрового забезпечення.
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з
інваріантних, або обов’язкових модулів: теоретико-методичні знання, загальна
фізична підготовка, професійно-прикладна фізична підготовка, спортивна
досконалість і декількох варіативних модулів.
Професійно-прикладна
фізична підготовка є однією із обов’язкових розділів навчальної програми.
До варіативного модуля відноситься програмний матеріал з обраного виду
спорту. Програмний матеріал щороку ускладнюється за рахунок збільшення
складності елементів на базі раніше вивчених.
На І-ІІІ курсах учні мають
опанувати 2-3 варіативних модулі. На їх опанування відводиться приблизно
однакова кількість годин. Однак не виключається можливість мотивованого
збільшення чи зменшення кількості годин на вивчення окремих модулів.
Критеріями відбору варіативних модулів є: наявність матеріально-технічної
бази, регіональні спортивні традиції, кадрове забезпечення та бажання учнів.
Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням наприкінці
навчального року. Результати опитування додаються до протоколу методичного
об’єднання навчального закладу.
Викладач повинен скоригувати
змістове наповнення варіативного модуля та нормативи оцінювання.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» навчальний заклад формує
самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів
теоретичної і загальнофізичної підготовки, передбачених програмою до кожного
варіативного модуля.
У розкладі
навчальних занять не рекомендується об’єднувати два уроки фізичної культури або
проводити їх два дні поспіль.
Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому
повітрі за умови, що температура повітря не нижча -12°С -
-15°С.
Планування
навчально-виховного процесу
Рівень
якості навчально-виховного процесу з фізичної культури в навчальному закладі
значною мірою залежить від планування. Планування навчального матеріалу з
фізичної культури має свої особливості. По-перше, матеріал з фізичної культури,
на відміну від інших предметів, викладено не в порядку послідовного вивчення, а
за модулями. По-друге, під час планування варто зважати на такі об’єктивні
фактори, як наявність спортивного залу (майданчика), інвентарю та обладнання,
погодні умови тощо. Правильно спланувати навчальну роботу з фізичної культури
означає передбачити зміст, форми і методи цієї роботи, урахувати вікові,
психологічні і статеві особливості розвитку учнів, рівень їхніх фізичних
якостей і рухових здібностей, стан здоров’я тощо.
Плануючі документи
відповідають «Положенню про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ» (Наказ МОНУ від
30.05.2006
р.№419):
…робоча навчальна
програма з предмету розробляються на основі типових навчальних програм для
ЗНЗ з урахуванням специфіки професії та регіональних компонентів;
…поурочно–тематичний
план. Поурочно-тематичні плани розглядаються і схвалюються на засіданнях МК
і затверджуються заступником директора (любим, хто відповідає за предмет) та є
документом багаторазового використання;
план уроку.
Медико-педагогічний
контроль
Медико-педагогічний
контроль за фізичним вихованням – невід`ємна частина навчального процесу та
медичного обслуговування учнів у загальноосвітньому навчальному закладі, що
включає заходи, спрямовані на оптимізацію, безпеку та ефективність фізичної
культури. Він входить до обов’язкових функцій педагогічних працівників
навчального закладу і відбувається відповідно до спільного наказу
Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України
від 20.07.2009 № 518/674 «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за
фізичним вихованням учнів».
Орієнтовна
кратність проведення спеціалістами
медико-педагогічного спостереження
за уроками фізичної культури
Посада контролюю-чого
|
Мінімальна кількість разів
|
Мета перевірки
|
||
на місяць
|
протягом семестру
|
протягом
навчаль-ного року
|
||
Директор
ПТНЗ *
|
1
|
2–3
|
адміністративне інспектування
|
|
Заступник
директора з навчальної роботи
(методист)*
|
1
|
2–3
|
методичне інспектування
|
|
Заступник
директора з навчально-виховної роботи *
|
1
|
4
|
8
|
оздоровчо-виховна робота
|
Класні
керівники **
|
1
|
4
|
8
|
відвідування учнями уроків, дисциплінованість,
успішність учнів
|
Медичний
персонал **
|
1
|
3
|
6
|
МПК*** за змістом і методами проведення уроків
фізичної культури, за відповідністю фізичного навантаження функціональним
можливостям учнів
|
*
Для одного курсу.
**
Для кожної групи.
***
МПК – медико-педагогічний контроль.
Організація занять з
учнями підготовчої та спеціальної медичної групами
Розподіл
учнів на медичні групи здійснюється відповідно до Інструкції про
розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої
спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і
науки України від 20.07.2009 № 518/674. Списки
учнів, які належать до підготовчої та спеціальної груп відповідно до Інструкції
про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури,
затверджуються наказом керівника навчального закладу на поточний рік і
доводяться до відома класного керівника, викладача фізичної культури.
Учні, які за станом
здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують обов’язкові уроки
фізичної культури. Заняття проводяться за загальною програмою фізичної
культури, але з можливою затримкою складання відповідних нормативів. Оцінювання
учнів – за теоретико-методичні знання та техніку виконання вправ. Рекомендовані
заняття у фізкультурно-оздоровчих групах загальної фізичної підготовки,
прогулянки, ігри й спортивні розваги. Участь у змаганнях – за додатковим
дозволом лікаря.
Учні, які за результатами
медичного огляду тимчасово віднесені до спеціальної медичної групи, відвідують
обов’язкові уроки, але виконують коригувальні вправи і вправи для загального
фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Таким учням можна виставляти
поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за
сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального року виставляється
«зараховано».
До спеціальної медичної групи відносяться учні зі
значними відхиленнями в стані здоров’я, фізичного розвитку і діяльності
основних функціональних систем постійного або тимчасового характеру, що
потребують суттєвого обмеження фізичного навантаження. У спеціальній медичній
групі навчаються учні з показниками в стані здоров’я як стійкого
короткотривалого характеру (відмовлення рухомості суглобів після травми, тощо).
Тому основною формою організації навчальної діяльності є індивідуальний підхід
сумісний з груповим. Це завдання вирішується за рахунок диференціації методики
(різні вихідні положення, ступені напруження, амплітуди рухів тощо).
Списки
учнів, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи,
затверджуються наказом директора навчального закладу з вказівкою діагнозу
захворювання і терміном перебування в ній. Також затверджуються розклад занять
групи і прізвище викладача (керівника групи), який має відповідну фахову
підготовку. Спеціальна медична
група налічує від 12 до 15 учнів. З учнями спеціальної медичної групи уроки
фізичної культури проводяться в позаурочний час не менше 3-х занять на тиждень по 45 хв. за окремою програмою:
«Навчальна програма «Фізична культура для спеціальних медичних груп у
професійно-технічних навчальних закладах» - Київ, 2014. Автори-упорядники: В.О. Павленко, Л.Ф. Духовний, С.О. Єфремова, О.Х.Неткал, В.С. Хрін, С.В.
Атрощенко, Н. П. Лук’янченко, І. В. Пігарєва.)
При
несприятливих кліматичних умовах (при температурі нижчій за 10 градусів і
вітряній погоді) тривалість уроку скорочується до 35 хвилин, щоб запобігти
переохолодженню.
Формування
групи здійснюється з урахуванням віку та стану здоров’я. Можливе об’єднання в
групу учнів з різними захворюваннями тому, що характер пристосування до
фізичних навантажень і особливо пристосування серцево-судинної і дихальної
систем у багатьох відношеннях схожі.
Учні
спеціальної медичної групи повинні обов’язково займатися на загальних уроках
фізичної культури у відповідному одязі і взутті. Вони беруть участь у
підготовчій та заключній частинах уроків, закріплюють матеріал вивчений на
заняттях у групі, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи
рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки
дихання, виключаючи стрибки, психоемоційне навантаження (елементи змагань).
Фізичні
вправи прикладного й професійного спрямування не виключаються, але обов’язково виконуються
з урахуванням пристосування організму учнів до подібних навантажень. Учні
спеціальної медичної групи повинні перебувати під постійним
лікарсько-педагогічним та батьківським контролем і бути обізнаними з елементами
самоконтролю за станом власного здоров’я.
Навчальні нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які
на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан
здоров’я.
Безпека
життєдіяльності під час занять фізичними вправами
Навчальний
предмет «Фізична культура» належить до найбільш травмонебезпечних. Тому
вчителям потрібно особливу увагу звернути на безпеку життєдіяльності під час
проведення занять.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального року з метою адаптації учнів
до навантажень на уроках фізичної культури прийом навчальних нормативів не
здійснюється, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий характер з помірними
навантаженнями. Обов’язково необхідно застосовувати методи самоконтролю
(дихання, пульс, артеріальний тиск).
На кожному уроці з фізичної культури в
навчальних закладах з учнями обов'язково проводяться відповідні інструктажі
(вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з безпеки життєдіяльності. Про
проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах («Журнал
реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності для учнів» та на сторінці про
зміст уроку предмета «Фізична культура» у класному журналі).
Місця для занять з фізичної культури і спорту обладнуються аптечкою
(відкриті спортивні майданчики – переносною аптечкою).
Рішення про неможливість проведення занять з фізичної культури і спорту
на відкритому повітрі у зв'язку з несприятливими метеорологічними умовами
приймають учителі фізичної культури (наказ МОН від 01.06.2010
№ 521).
Усі спортивні снаряди, спортивне обладнання та інвентар, що
використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно
з чинним переліком типових навчально-наочних посібників та обладнання з
фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, що визначається
Міністерством освіти і науки України, повинні бути справними і надійно
закріпленими.
Металеві конструкції, що прикріплюють обладнання на спортивних
майданчиках (волейбольні сітки, баскетбольні щити, гандбольні, футбольні ворота
тощо), мають бути жорстко закріплені і не повинні мати пристроїв, небезпечних
для гравців.
Виконувати гімнастичні вправи на спортивних снарядах учні повинні лише в
присутності викладача або фахівця з фізичної культури і спорту, а складні
елементи і вправи – під наглядом викладача або фахівця з фізичної культури і
спорту.
Під час проведення занять на відкритому повітрі в сонячну спекотну
погоду учням необхідно мати легкі головні убори.
Заняття
з навчання плаванню проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі
виконують функцію помічника тренера і беруть участь у процесі навчання та
організації занять.
Захист Вітчизни
У 2015-2016 навчальному році викладання предмету
здійснюється відповідно до Типових навчальних планів для загальноосвітніх
навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від
27.08.2010 № 834, зі змінами, що внесені наказом Міністерства освіти і
науки від 29.05.2014 № 657.
На виконання наказів Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 №
1232 «Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного
виховання дітей та учнівської молоді», від 16.06.2015 № 641 «Про затвердження
Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо
реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання молоді та методичних
рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх
навчальних закладах» робочою групою з доопрацювання навчальної програми
предмета «Захист Вітчизни» розширено зміст окремих розділів та забезпечено
практичну спрямованість навчальної програми.
Урок як
основна організаційна форма предмета «Захист Вітчизни» починається із
шикування, виконання Гімну України, перевірки готовності учнів до уроку і
виконання стройових вправ протягом 3-5 хв. На заняттях стосунки між учнями та
викладачем, а також учнів між собою підтримуються на зразок взаємовідносин між
військовослужбовцями Збройних Cил України.
Обов’язкова
форма одягу для вчителя (викладача), під час проведення занять з предмету «Захист
Вітчизни» – військова форма Збройних Сил України.
Зміст програмового
матеріалу в навчальній програмі «Захист Вітчизни», залежно від матеріальної
бази навчального закладу та ін., може бути відкореговано на 20 відсотків у
межах розділу. Послідовність вивчення тем викладач може визначати самостійно.
Вивчення
предмета «Захист Вітчизни» юнаками та дівчатами проводиться окремо (відповідно
до листа-роз’яснення Міністерства освіти і науки України від 09.10.2002
№ 1/9- 444). Навчальний предмет при цьому в обох випадках називається
«Захист Вітчизни» з уточненням («Основи медичних знань» для дівчат). Поділ класів на групи юнаків та
дівчат здійснюється незалежно від кількості учнів у класі (але не менше ніж 5
осіб). Якщо у групі є менше 5 осіб, то учні цієї групи навчаються за
індивідуальними навчальними планами.
Разом з
тим, дівчата, за їх власним бажанням (у разі згоди батьків, опікунів або
піклувальників) та відповідно до рішення педагогічної ради навчального закладу,
можуть навчатися за програмою для юнаків. Юнаки, які за станом здоров’я або
релігійними поглядами звільнені від засвоєння основ військової справи, вивчають
предмет за програмою для дівчат «Основи медичних знань».
Юнаки
вивчають такі розділи: розділ 1. Збройні Сили України на
сучасному етапі (окремі навчальні питання з міжнародного гуманітарного права
можуть розширюватися та вивчатися у резервний час, під час заходів
військово-патріотичного виховання); розділ 2. Статути Збройних Сил
України; розділ 3. Стройова підготовка; розділ 4. Вогнева
підготовка; розділ 5. Тактична підготовка; розділ 6. Прикладна
фізична підготовка; розділ 7. Основи цивільного захисту; розділ
8. Основи медичних знань і допомоги.
Дівчата – розділ
1. Основи медичних знань і допомоги; розділ 2. Домедична допомога у
надзвичайних ситуаціях; розділ 3. Основи цивільного захисту; розділ 4.
Міжнародне гуманітарне право про захист цивільного населення; розділ 5.
Домедична допомога в бойових умовах .
Розділ предмета «Основи цивільного захисту» для групи юнаків і для групи
дівчат є спільним.
Практичне закріплення теоретичного матеріалу із розділу «Основи цивільного
захисту» передбачається під час проведення Дня цивільної оборони (цивільного
захисту) в загальноосвітніх навчальних закладах.
Навчально-польові заняття (збори) і
заняття у лікувально-оздоровчому закладі проводяться
з метою практичного закріплення рівня знань, умінь та навичок учнів останнього
року навчання наприкінці навчального року або поетапно (по мірі вивчення тем
(розділів), наприкінці першого семестру та навчального року, у тому числі з використанням навчально-методичної
бази військових частин, відповідних кафедр вищих навчальних закладів,
військових комісаріатів, оборонно-спортивних, військово-оздоровчих таборів,
базових навчальних закладів, центрів допризовної підготовки тощо. Їх
організація і проведення планується
керівником навчального закладу відповідно до діючих вимог.
Для більш
ефективної організації навчально-польових зборів місцеві органи управління освітою спільно з
військовими комісаріатами повинні
визначити заклади, на базі яких
проводитимуться заняття, залучивши до них учнів з інших навчальних
закладів, об’єднавши їх у навчальні загони
й відділення.
Стрільба зі стрілецької зброї, в тому числі
малокаліберної гвинтівки, проводиться на відповідно обладнаних стрільбищах і в
тирах за планами військових комісаріатів на підставі наказів, погоджених з
начальником гарнізону (командиром військової частини, начальником вищого
навчального закладу), органом управління освітою і керівником навчального
закладу.
Керівники навчальних
закладів зобов’язані вживати заходів щодо попередження загибелі та травмування
учнів, встановлювати необхідні вимоги безпеки під час роботи з озброєнням та
військовою технікою, під час здійснення маршу в район занять, проведення
занять, стрільб, спеціальних занять і робіт, своєчасно доводити ці вимоги до
учнів та досягати їх суворого виконання.
Перед початком занять керівник
навчального закладу зобов'язаний
особисто впевнитися, що для занять створені безпечні умови, учні
засвоїли вимоги безпеки та мають достатні практичні навички щодо їх виконання.
Відповідальність за дотримання учнями вимог безпеки на заняттях несуть
викладачі предмета «Захист Вітчизни».
З метою
підвищення протимінної безпеки населення та учнів Міністерство освіти і науки
рекомендує в навчальних закладах спланувати цикл уроків та виховних заходів,
присвячених поводженню учнів з вибухонебезпечними предметами, на які учні можуть наразитися (лист Міністерства освіти і науки
України від 19.08.2014 № 1/9-419 «Щодо проведення уроків та виховних заходів з питань
протимінної безпеки населення та дітей у загальноосвітніх навчальних закладах»).
Зазначені
заходи можуть бути проведені для всіх категорій учнів на уроках з предметів
«Фізична культура», «Захист Вітчизни» та виховних годинах у навчальних закладах та
гуртожитках.
Для проведення уроків
рекомендовано використовувати відеоматеріали з питань протимінної безпеки для
загального населення та дітей, що розроблені Державною службою з надзвичайних
ситуацій, ОБСЄ, ЮНІСЕФ та отримали статус соціальної реклами від Національної
Ради з питань телебачення та радіомовлення. З цими матеріалами можна ознайомитись
в Інтернеті за посиланнями: https://www.dropbox.com/s/6tqoszr2xmiz5lj/Mines.mp4; https://www.dropbox.com/s/wra85b4hfpdmagn/mns%20720x576%20low%2003.08.14.avi; https://www.dropbox.com/s/z8fz2ktrd2f0nm7/mns%20720x405%2003.08.14.mp4.
Викладачам необхідно
надавати організаційно-методичну допомогу та брати участь у проведенні
зазначених заходів.
Навчально-методичне
забезпечення зазначено в Переліках
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених
на офіційному веб-сайті Міністерства:
http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/692/educational_programs/1349869542/.
Під
час підготовки викладачів до уроків радимо використовувати періодичні фахові
видання: загальнодержавний
методично-інформаційний журнал «Основи Захисту Вітчизни» та журнал «Оборонний вісник».
Зокрема журнал “Оборонний
вісник” – друковане щомісячне видання Центру воєнної політики та політики
безпеки (ЦВППБ), що містить широкий спектр інформації військової сфери, яка
може використовуватися вчителями і учнями загальноосвітніх навчальних закладів під
час підготовки та проведення
уроків з предмета “Захист Вітчизни”.
Особливістю
видання є поєднання інформаційних, аналітичних матеріалів, новин сектору
безпеки і оборони України та за військові структури (формування) провідних
країн світу.
Допоміжним
матеріалом для викладачів буде тематичний розділ з вичерпною, підготовленою
профільними фахівцями інформацією, в обсягах та змістом навчального матеріалу
та періодичністю відповідно до річного
тематичного плану. Розділ журналу “Мій погляд”, Internet- сторінка сайту ЦВППБ
(www.defpol.org.ua)
та електронна адреса (е-mail: info@defpol.org.ua)
відкрита для налагодження зворотного зв’язку з аудиторією читачів, обговорення
з ними проблемних питань та висвітлення досвіду з питань організації
військово-патріотичного виховання, а також для надання відповідей, що
виникатимуть під час підготовки до проведення та викладання предмета “Захист
Вітчизни”.
Інформаційні
ресурси
1. Офіційний веб-сайт
Міністерства освіти і науки України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua.
2. Офіційний веб-сайт Інститут
інноваційних технологій і змісту освіти/ [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://iitzo.gov.ua.
3. Офіційний веб-сайт
Національної академії педагогічних наук України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.ipv.org.ua
.
4. Офіційний веб-сайт
Міністерства оборони України / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.mil.gov.ua.
7. Сайт науково-теоретичного та
науково-практичного журналу «Наука і оборона» / [Електронний ресурс] – Режим
доступу : http://www.nio.mil.gov.ua
8.Сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій України / [Електронний ресурс] – http://www.mns.gov.ua.
8.Сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій України / [Електронний ресурс] – http://www.mns.gov.ua.
11. Сайт методично-інформаційного
журналу «Основи захисту Вітчизни» / [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://3axuct.at.ua. Педагог також може залучати матеріали з інших українських Інтернет- ресурсів.
Комментариев нет:
Отправить комментарий