пятница, 12 мая 2017 г.

Інноваційні форми методичної роботи як засіб удосконалення професійної компетентності педагога



Акваріум – ділова гра,  при проведенні якої необхідно дотримуватися такого плану:

-         сформувати групу з найкомпетентніших із розглядуваної проблеми педагогічних працівників (мінімум із трьох осіб);
-         членам групи запропонувати місце за окремим столом у центрі приміщення. Це – «риби», їх завдання – висловити почергово свою думку з приводу даного питання та ефективних шляхів його вирішення. Для кожного виступу пропонується 2-3 хвилини (в залежності від складності проблеми можуть бути 2-3 кола).
-         усі інші педагогічні працівники слідкують за ходом обговорення проблеми в «акваріумі», записують незрозуміле, сумнівне, продумують запитання «рибам» і зміст своїх власних пропозицій щодо вирішення даного питання, які вони висловлюють після закінчення обговорення проблеми «рибами»;
-         експертна група узагальнює висловлені пропозиції і виробляє певне рішення.
Дискусія – це дослідження, колективне обговорення якого-небудь спірного питання з метою правильного його розвязання.
Питання для дискусії необхідно формулювати так, щоб вони викликали   у слухачів зацікавленість, прагнення висловити свою думку, переконати в ній опонентів, поділитися власним досвідом, запропонувати програму дій.
Дискусія є доцільною й ефективною тоді, коли вона виникає на базі знань учасників із теми, що розглядається. Дуже важливо залучити учасників дискусії у жвавий, творчий обмін думками. З цією метою слід вибрати для обговорення який-небудь цікавий факт (випадок, подію, ситуацію), що стимулює увагу, примушує замислитися, посперечатися.
Дебати – обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, суперечка, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття і відстоювання своїх рішень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії.
Мета дебатів – переконати іншу сторону у достовірності викладеного.
Ділові ігри – нетрадиційна форма організації методичної роботи, яка  дає можливість активізувати творчу ініціативу викладача, забезпечити високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь,  навчає професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, з обов’язковим динамічним розвитком ситуації, задачі чи проблеми, що розв’язуються в чіткій відповідальності до характеру рішень та дій її учасників.
Процес організації і проведення ділової гри можна умовно поділити на чотири етапи:
-         Перший етап – ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загальними вимогами до організації її проведення.
-         Другий етап – конструювання гри. Потрібно визначити мету, назву і зміст гри (педагогічну проблему, яку будуть розв’язувати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвоїти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а також інструкції для гравців і керівника гри.
-         Третій етап – організаційна підготовка і проведення. Педагог, який організовує гру, роз’яснює учасникам  її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною програмою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які повинні бути реалізовані. Педагоги, які не беруть безпосередньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати і оцінювати як дотримуються гравці нормативних вимог і імпровізують. Визначається також час, місце, умови і тривалість гри. Для її проведення доцільно створити умови, наближені до реалій освітянського життя.
-         Четвертий етап – підбиття підсумків гри, докладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки педагогічних працівників.
Діалогічна пара – представляє не стільки форму організації діяльності, скільки жанр. У режимі діалогу можна проводити навчання педагогів у межах процедури «акваріум» (усі зацікавлені особи сідають навколо дискутуючих і на першому етапі відбувається рефлексування ситуації, тобто обговорення позиції сторін, аргументів, переваг). Діалогічна пара заздалегідь визначає значущу психолого-педагогічну або дидактичну проблему і готується до її обговорення, потім проводиться публічний діалог в «акваріумі».
Захист авторських проектів і розробок – нова форма групової методичної роботи, пов’язана із попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми.
Мета: розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.
Колективні презентації – форма представлення матеріалу, коли кілька (троє або більше) осіб разом (по черзі) повідомляють інформацію аудиторії згідно з вказівками ведучого, який регулює черговість виступів; кожний, хто презентує, робить доповідь певної тривалості (зазвичай до 15-20 хв.). Як правило, кожне повідомлення присвячене якомусь одному з кількох аспектів (вимірів, поглядів) однієї теми; наприкінці колективних презентацій передбачається запитання аудиторії кожному доповідачеві.
Методична естафета – форма методичної роботи, яка складається з декількох етапів і сприяє впровадженню передового педагогічного досвіду.
Перший етап –  «Стоп-кадр» (фрагменти уроку), на якому викладач демонструє нестандартні прийоми, методи, засоби навчання.
Другий етап – «Калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки педагогів.
Третій етап – «Трибуна вільних думок»: викладачі захищають моделі уроків і беруть участь у диспуті «Джерела педагогічної творчості».
Мікрогрупа – одна із форм колективної роботи, в якій, на відміну від методичної комісії, за визначальний критерій взято взаємну симпатію і, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему або певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї: проводять відкриті уроки, організовують взаємовідвідування уроків та позакласних заходів тощо.
Майстер-клас – це одна із форм передачі педагогічного досвіду шляхом прямого і коментованого показу методів і прийомів роботи педагога-майстра. Майстер-клас є разовою формою роботи.
Мета: підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів, популяризація інноваційних ідей, технологій, знахідок педагогічних працівників, розповсюдження і впровадження інноваційного педагогічного досвіду в практичну діяльність педагогів-послідовників.
Педагог-майстер презентує власну систему роботи чи її окремі елементи, здійснює прямий коментований показ у дії методів і прийомів через навчальне заняття з колегами.
Методичний ринг – це форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань слухачів, є однією з форм педагогічної самоосвіти, діяльністю всього колективу з вирішення однієї з актуальних для навчального закладу проблем. Методичний ринг дає можливість виявити загальну ерудицію педагогів, є різновидом дискусії.
Учасники методичного рингу об’єднуються в команди. Склад груп та їх капітани визначаються заздалегідь. Ведучий оголошує порядок та правила проведення гри й розпочинає перший раунд. Відповіді команд оцінює методичне журі.
Методичні посиденьки – форма роботи, яка сприяє створенню сприятливого психологічного клімату даної групи слухачів, а також виробленню правильного розуміння певної педагогічної проблеми. Методист навчального закладу (голова методичної комісії) планує «методичні посиденьки», бачить доцільність у всій системі методичної роботи, передбачає вихід на кінцевий результат. Для обговорення на «методичних посиденьках» пропонують питання, суттєві для розв’язання якихось вузлових завдань навчально-виховного процесу. Тему оголошують слухачам заздалегідь, до обговорення вони не готуються. Майстерність керівника «методичних посиденьок» виявляється в тому, що він у невимушеній обстановці викликає слухачів на відверту розмову щодо питання, яке обговорюється, і підводить їх до певних підсумків. Обговорення найчастіше відбувається за чашкою чаю.
Проблемний стіл форма методичної роботи, яка сприяє розвитку      в педагогічних працівників прагнення до самоосвіти, до пошуку нових, результативних методів роботи. Методика проведення «проблемного столу» передбачає чітке визначення його мети і теми. Це, як правило, розширення і поглиблення знань педагогічних працівників із розглянутої проблеми, залучення їх у дискусію.
Обираючи таку форму проведення роботи, важливо правильно визначити не лише проблему для обговорення, а й розкрити її найважливіші аспекти, сформулювати питання так, щоб вони викликали в учасників бажання спільними зусиллями визначити конкретні шляхи її вирішення. Заздалегідь готуються питання для обговорення, списки рекомендованої літератури, комплектуються робочі групи. Готується реквізит, створюється прес-центр. Постановкою запитань ведучий спонукає учасників до обговорення проблеми. На закінчення прес-центр підбиває підсумки, пропонує рекомендації, а згодом випускає методичний бюлетень із рубриками: «Досвід», «Проблеми», «Пропозиції».
Педагогічний клуб – інноваційна, самокерована і саморегульована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об’єднання викладачів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комунікативної культури.
Психолого-педагогічний брейнстормінг (інша назва «мозковий штурм») – це нестандартна форма методичної роботи, яка дає можливість виявити загальну ерудицію вчителів, являє собою різновид дискусії, це змагання різних методичних ідей реалізації однієї і тієї самої проблеми.
Психолого-педагогічний брейнстормінг сприяє максимальному долученню членів колективу до спільної групової творчої роботи з підвищення теоретичного та практичного рівнів фахової майстерності. Він дає можливість поєднувати індивідуальні та групові форми роботи з учителями, стимулює їх до творчості.
Психолого-педагогічний турнір – це нетрадиційна форма колективної роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку прогресивного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів розв’язання актуальних проблем освіти.
Мета: підвищення культури міжособистісного та ділового спілкування, створення умов для обміну досвідом роботи.
Учасники турніру об’єднуються в три команди. Кожна команда вибирає капітана. Ведучий оголошує порядок та правила гри. Відповіді команд оцінює методичне журі. Час на підготовку й представлення регламентований. Оформлення візиток. Представлення членів журі.
Педагогічний аукціон – це форма творчого «продажу/купівлі» певних ідей, думок, винаходів.
Мета: пошук ефективних форм, творчого підходу до вирішення проблем навчально-виховного процесу, підтримка новаторства, винахідництва. Ведучий називає тему, завдання чи питання, дає сигнал і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на дане питання, готує опонентів, підбиває підсумки, знімає напруженість у разі її виникнення.
Педагогічний консиліум об'єднує педагогів окремого циклу предметів навчального закладу, інтегруюча роль належить методисту. В такому об'єднанні педагогічні працівники мають можливість виробити узгоджену єдину систему психолого-педагогічних заходів, єдиних вимог до предметів певного профілю. Його мета - створення і збереження комфортного клімату в колективі.
Педагогічна виставка (постійно діюча) – це одна з форм пропаганди та впровадження передового педагогічного досвіду у навчальну практику. Її завдання – показ досягнень педагогічного колективу навчального закладу у справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення передового педагогічного досвіду.
На педагогічних виставках можуть експонуватися:
- досягнення педагогічного колективу;
- пропаганда найефективніших методів навчання та виховання;
- система роботи найкращих педагогів навчального закладу;
- діяльність батьківських та учнівських органів самоврядування;
- інноваційні педагогічні та виробничі технології;
- презентації соціальних партнерів навчального закладу тощо.
На виставці можуть бути презентовані різні документальні та ілюстративні матеріали: тематичне планування роботи методичних комісій, методичних об’єднань, методичної ради, матеріали науково-практичних конференцій і педагогічних читань, стіннівки тощо.
Творчі групи – група педагогів-однодумців, які поглиблено вивчають запропоновану педагогічною наукою проблему, сутність і технологію того чи іншого досвіду, а також забезпечують його творче застосування. Робота творчої групи спрямована на колективну розробку актуальної проблеми (методичної теми), яка забезпечує варіативними методичними засобами те чи інше коло питань освітньої системи. Творчі групи за характером діяльності можуть бути мобільними або динамічними.
Мобільні – група педагогів-однодумців, здатних швидко орієнтуватися    в ситуації, знаходити потрібні форми діяльності.
Динамічні – група педагогів-однодумців, здатних розглядати певну проблему  з різних точок зору і виробляти рішення.
Школа професійної майстерності планує постійне зростання педагогів і об’єднує їх навколо актуальних проблем творчого зростання. В рамках закладу розглядаються найскладніші питання розвитку професійно-технічної освіти, засвоюються та створюються нові технології навчання і виховання в умовах ПТНЗ. Алгоритм діяльності такої школи: нова ідея - творчий розвиток ідеї – відкриті заняття – аналіз наслідків роботи. Школа професійної майстерності може також створюватись окремо для педагогів, які мають утруднення у реалізації своїх творчих планів. Алгоритм її діяльності: аналіз утруднень – виокремлення і постановка проблеми; самоосвіта – тренувально-практичні заняття без учнів; моделювання, рольова гра, педагогічна діяльність – створення власного досвіду.
Зазначені нетрадиційні форми роботи в методичній діяльності можна організовувати і проводити не тільки  як окремі форми роботи, але  і в  інтеграції з іншими формами методичної роботи.
Кожна форма роботи має право на реалізацію. Колективний характер  роботи працівників виправданий, коли педагогічні працівники:
-         об’єднані однією ідеєю і працюють згуртовано над її реалізацією;
-         об’єднані в стабільний колектив, мають усталені взаємовідносини, традиції та відносно відповідний професійний рівень;
-         мають можливості для реалізації своїх творчих задумів.
Відсутність будь-якого з чинників зводить нанівець будь-які добрі наміри та блискучі плани.
Ефективність проведення нетрадиційних методичних заходів залежить від організації та «доручення» членів колективу до підготовки. Підготовчий етап бажано розпочати не пізніше як за місяць до проведення заходу.
Підготовчий етап передбачає:
-         попереднє інформування колективу про тему, мету, умови, завдання та дату проведення заходу;
-         створення інформаційного куточка: в ньому розміщується оголошення, завдання, умови, списки рекомендованої літератури;
-         визначення проблеми;
-         виставку матеріалів та необхідної літератури у методичному кабінеті;
-         підготовку матеріального забезпечення заходу – табличок із назвами команд, карток із завданнями, необхідних таблиць, схем, призів;
-         проведення психодіагностичних досліджень;
-         консультування учасників, надання їм певної допомоги;
-         формулювання рекомендацій;
-         засідання членів журі з метою обговорення умов, єдиних вимог та критеріїв оцінювання конкурсів.
Якщо в навчальному закладі системно використовуються нетрадиційні форми методичної роботи, то методична робота в колективі починає сприйматися як творчий процес. Тільки тоді педагоги стають справжніми колегами, партнерами, однодумцями, пропагандистами новаторських ідей.
Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціальних стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методич­ні ідеї, цікаві педагогічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.

Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.
Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.
Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків.
Авторська школа як форма передачі ППД, створюється при майстрах педагогічної праці.
Педагогічний КВК – активна форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі спілкування в різних умовах роботи. Проводиться за відомим традиційним сценарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особливо в підготовчий період
Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.
Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.
Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогів.
Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.
Тренінг – ефективна форма опанування знаннями, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.
Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних.
Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.
Методичний бюлетень. Вони бувають тематичні (присвячені якійсь одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для педагогів закладу).
Метою методичного бюлетня є інформування педагогічного колективу про досягнення педагогічної науки, ППД, окремі творчі знахідки колег.
Методичний бенефісгрупова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ефективного прогресивного педагогічного досвіду; доповідь-розповідь про зміст досвіду, ви­вчення творчої лабораторії (робочого кабінету педагога ), ознайом­лення з розробленими дидактичними матеріалами, сценаріями заходів, відвідування занять тощо.
       Методичний брейн-ринггрупова форма ділової гри, яка передбачає оволодіння найнеобхіднішими педагогічними знаннями, уміннями і навичками. Проводиться переважно серед молодих педагогів.
        Методичний дискусійний клубгрупова форма роботи, різ­новид ділової гри, що проводиться з метою підвищення інтересу до певних педагогічних проблем, вивчення рівня орієнтування педагогів у їхньому змісті, навчання їх комунікативності.
Методичний містрізновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються педагоги різнихДНЗ, керівники методичних об'єднань, батьки, діти. Роль ведучого виконує вихователь-методист.
Методичний рингформа методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань педагогів, дає можливість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметраль­но протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.
Методичний тиждень одна із форм колективної методичної роботи. Протягом тижня педагоги показують свою майстерність, організувавши відкриті форми роботи з дітьми тощо.
Методичні гостини — індивідуально-групова форма, яка пе­редбачає взаємообмін педагогічними делегаціями між закладами.
Міні-лекціяце, з одного боку, односторонній вид спілку­вання, а з другого дієвий спосіб забезпечення інформацією за короткий проміжок часу. Лекції ефективніші, коли вони чер­гуються з груповою дискусією і показами візуального матеріалу; супроводжені такими допоміжними засобами, як проекції або ве­ликі аркуші паперу, на яких роблять нотатки під час проведення дискусії і які потім можна вивісити на дошці, стенді, стінах тощо. Мета міні-лекції: передача знань. Найвідповіднішим спосо­бом оцінки розуміння педагогами наданого навчального матеріалу є сполучення контрольних видів робіт, таких як, наприклад, коротка відповідь, тестування тощо.
Мультимедійна виставкапоєднання різних форм подання інформації: текстової, графічної, звукової, нерухомих і рухомих зображень.
Огляди й анотації різних педагогічних виданьстисле повідомлення про проблему, тему, розглянуту різними авторами або фаховими виданнями.
Панорама педагогічних досягненьсукупність творчих за­собів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.
Педагогічна експрес-інформаціяоперативна інформація про публікації фахових видань.
Педагогічна майстерняпідвищує ефективність науково-методичної роботи педагогів, посилює прагнення розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогіч­ної діяльності.
Педагогічний брифінгінформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.
Педагогічний клубінноваційна, самокерована і саморегу­льована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об'єднання педагогів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комуні­кативної культури.
Педагогічний містобмін  думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (ПТНЗ, містом чи районом).
Педагогічний практикум проводиться з педагогами для ви­вчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.
Педагогічний ринг змагання педагогів у розв'язанні пе­дагогічних завдань.
Рольова грагрупова форма роботи, яка включає практичне опрацювання різних моделей педагогічних ситуацій.
Мета рольової гринабути досвіду дій шляхом гри, допомогти навчитися через досвід та почуття. Рольова гра може також використовуватися для отримання конкретних навичок, наприклад, постановки тендерних проблем. Інколи присутні можуть розігрувати ситуації, до яких вони вже потрапляли. Рольова гра імітує реальність призначенням ролей учасницям та учасникам і наданням їм можливості діяти «наче насправді»: учасники реагують на конкретну проблему в межах заданої програми, наприклад, в ігровому суді або на слу­ханнях якогось законодавчого акта. Кожен учасник рольової гри має чітко усвідомлювати сенс і мету рольової гри взагалі.
Творча галерея — розгорнута тематична виставкова експози­ція, яка поєднує у собі творчі наробки педагогів, книги, статті, кар­тини, малюнки вироби декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Презентує результати творчої діяльності педагогів різного фаху.
Школа комп'ютерної грамотностіоб'єднує групу педагогів, які прагнуть засвоїти комп'ютер або певну програму роботи на комп'ютері.
Школа професійної майстерності.
Мета: вивчення і впровадження в практику авторських пе­дагогічних методик. Під час проведення методичної роботи мають застосовуватися різноманітні види індивідуальної роботи з педагогами, спрямовані на практичну їх підготовку. Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, позакласних заходів, планування роботи, оформлення документації тощо. Інди­відуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, дистанційне навчання, відвідування.